Episode 19: Reinvesting in the Latam Tech Ecosystem with Brian Requarth

Brian Requarth is the Co-Founder of Latitud and former CEO of Viva Real. Through Latitud, he now dedicates his time to providing mentorship and advice for entrepreneurs in Latin America (LATAM).

Brian’s new book, Viva the Entrepreneur: Founding, Scaling, and Raising Venture Capital in Latin America shares the hard lessons he learned while building and scaling his company. It covers best practices for communicating with your co-founder, finding great investors, and building a good board. Brian joins me this week to share how he’s investing his resources back to LATAM, and lessons for marketplace businesses.

 

Social Capital

Brian’s work is part of a greater initiative to connect founders in LATAM with high level founders, advisors, and investors. His goal is to elevate the Latin American startup community by providing access to global mentors.

Investors are beginning to realize the massive potential for fast growing companies. Companies from emerging markets have the advantage of having large markets with fewer competition.

Latitud helps founders in Latin America leverage the collective knowledge and wisdom from global mentors. The rigorous program is a month packed with insightful talks and one-on-one sessions. This social capital model provides value and inspires founders to execute their vision.

Focus on owning one market

When building a marketplace, you should focus on being a big fish in a medium-sized pond. Founders often make the mistake of scaling globally too early and wasting resources.

“Matching supply and demand is critical.”

Chasing the international market is a distraction. Marketplaces should focus on dominating localities first, then branching outward. Start in one specific area then expand to neighbouring ones, which allows companies to focus on rapidly improving their service/product as feedback is implemented quicker.

Build a strong inner circle

Being a founder can often feel lonely. This is especially true for first-time founders who have not yet seen success. Brian highlights the importance of creating a trusted network and emphasizes two key takeaways to keep you on the right track:

  1. Find other founders who are ahead of you in their journey. Fellow founders are better able to empathize with the struggles of raising capital, leading a team, and hiring/firing.
  1. Have a good executive team. They will rise above challenges during crisis moments, carry your vision, and come up with unique solutions to problems. 

“Find a trusted network.”

Persistence

Brian reminds us that during challenging times, a founder must focus on the things they can control and resist distractions beyond their control. When driven by a mission rather than money, they are more persistent in the face of adversity.

“It’s about persistence and focus.”

Viva Entrepreneur is full of insights and lessons from someone who has walked the talk. Brian is honest and transparent. I recommend this book to anyone looking to learn what it takes to build a great company.

You can also invest in Brian’s rolling fund at: http://fund.latitud.com/


If you prefer, you can listen to the episode in the embedded podcast player.

In addition to the above Youtube video and embedded podcast player, you can also listen to the podcast on:

Матриця оцінки FJ Labs

Нещодавно я публікував матрицю, яку FJ Labs використовує для оцінки стартапів на маркетплейсі. Протягом багатьох років вона була нашою внутрішньою системою за замовчуванням, але обмежувалася ринками з часткою 10-20%, які раніше були нашим хлібом насущним. Однак зараз ми переважно інвестуємо в B2B-маркетплейси, які зазвичай мають 3-5% ставки. Система також не застосовується до підприємств SAAS та електронної комерції.

Крім того, було недостатньо зрозуміло, у кого ви повинні збирати кошти і що ви очікуєте отримати від цього збору. Інвестори та венчурні фонди, як правило, спеціалізуються за стадіями, і вам потрібно говорити з правильним венчурним фондом на правильній стадії. В результаті я переробив матрицю, щоб вона була чіткішою і охоплювала більшість випадків.

Щоб оцінити очікувану тягу на кожному етапі, я перейшов від використання валового обсягу товарообігу (GMV), як показника порівняння, до чистого доходу. Це дозволяє нам зробити тягу порівнянною між різними бізнес-моделями, хоча деякі відмінності зберігаються, оскільки більшість SAAS-бізнесів мають маржу 90%+, тоді як більшість маркетплейсів мають маржу 60-70%, а маржа електронної комерції варіюється.

Зауважте, що існує також неявне очікування зростання, що ви будете переходити від етапу до етапу приблизно через 18 місяців.

Зверніть увагу, що наведені вище діапазони охоплюють медіану. Є багато винятків, особливо на вищому рівні. Іншими словами, стандартне відхилення є досить високим. Вдруге успішний засновник може залучити набагато більшу суму за значно вищою оцінкою. Компанія, яка зростає набагато швидше, ніж середньостатистична, часто може “пропустити етап”, і її Серія А буде схожа на Серію В, а Серію В – на Серію С. Однак це загальні рекомендації, які мають бути корисними для більшості підприємців.

Для довідки, я також додаю оригінальну матрицю маркетплейсу FJ Labs.

Episode 18: Thirty-Six Lessons from Company Founders & CEOs with Tim Jackson

Tim Jackson is a fellow entrepreneur, venture capitalist and author. He has lived an interesting life from a career in journalism for the Financial Times, to VC seed funding for technology startups. It was no accident that he would eventually find himself in this world – he recalls speaking on the phone and writing a column about some guy called Jeff, who had just started a company called Amazon in 1995.

Tim fell in love with VC as a managing director running a $700m fund for The Carlyle Group in Europe:

“I realized that actually my heart is with the struggling entrepreneur, who’s got a fantastic business that isn’t yet quite right.”

His new book, Startup: Thirty-Six Lessons from Company Founders & CEOs, will teach you how to make better decisions and become a more competent CEO. Tim knows firsthand how frustrating it is to navigate the seas of heading a company with no guidance. He joined me this week to share some of his knowledge and insights with us.

Walk

There are two driving philosophies behind Tim’s emphasis on ‘walking’ when it comes to startups.

  1. Taking walks around Kensington Gardens and Hyde Park with potential entrepreneurs led to having conversations that were much more agreeable, personal, and revealing. Knowing the type of person a founder is goes a long way.

“I had underweighted founder skills and temperament as a factor in our investment decision making. I thought it would be a good idea to move the process of due diligence to the top of the funnel stage and actually meet entrepreneurs and learn about their life stories (instead) of hearing their pitches.”

  1. Building a startup is not a sprint. In fact, it is not even a marathon – it’s more like walking. Think about the totality of the slow yet consistent steps taken over the course of one’s life. Tim warns against the common trap VCs fall into: being overly hasty and setting unrealistic timescales.

“It’s a bit like that line of Peter Thiel: people overestimate what they can achieve in a year and underestimate what they can achieve in a decade. If you just walk for a couple of hours every morning, you can cover an awful lot of ground.”


Leading and Managing

From years of observing and working with CEOs, Tim has developed five basic things you should keep in mind when approaching a discussion with somebody who is reporting to you. These ideas are encompassed in the acronym: SCRIM.

  • Suitability

There is definitely a limit to the resources (time and capital) you can spend on trying to improve or train someone that just will not fit. The sooner you can recognize that you probably hired the wrong person, or you gave them a role they are not suited for, the better.

  • Coaching your reports

Founders and CEOs often fall into the trap of hiring people who have accomplished everything before the job they need to do. Not only can this be expensive, but it may be unfulfilling for them. It’s great to hire people for potential and skills, but then it’s your responsibility to coach them so they acquire the specific knowledge needed in your business. I often see founders get the hiring for potential right, but then ignore the fact that the person needs some help and support to perform best.

  • Regularity

It is all well and good for someone to know what to do but having the required frequency of contact is important to execute and function reliably.

  • Involvement/Incentivization

It is crucial to ensure that everyone reporting to you feels excited about what they’re doing and what you’re all trying to achieve together. Aim to give others a shared sense of destiny with the success of the company.

  • Metrics

There is no getting around the hard quantitative data that shows you whether a person is doing a good job and how well things are going week to week.

“My sense is that the CEO who touches all those bases is unlikely to go too far wrong in managing a team”

Getting along with your co-founder

“In terms of failings…a second big slice will be falling out with co-founders. Very often things tend to get ignored until the point where there’s actually a problem that can’t be fixed.”

Having honest conversations with your co-founder can be difficult, but it is one of the most crucial things you can do. Sugar coating things often leads to misunderstandings that can fester like an untreated wound. Be transparent with feedback, expectations of each other and roles.

Tim also talks about the importance of responsibility and involvement. A failing CEO is often either neglecting others or micromanaging them. He advocates for striving to find the delicate balance between the two:

“If I am the outside person, and my job is to reach out to 30 VC funds, then you as my co-founder and co-CEO are allowed to say, so how’s it going? How many have you reached out to, and where are they?”

Delegate responsibility but maintain some degree of involvement and presence for others.

The 3 things a founder can do to run a successful business:

  1. Find the right market

There is an awful lot of founders who are building products which either aren’t going to serve enough people, or they’re serving people that don’t have enough money at their disposal to build a real business.

  1. Get the product right

This is a very early-stage consideration, but it is surprising how many companies go much further than they ought to in scaling before they have the product right. Build the foundation first.

  1. Scalability

Recognizing that ultimately your ability to scale a business is all about the people. Specifically, hiring people who can run the business at 100x the size it is today.

To run a company at scale effectively, you are going to need skills which you may not have today. The reality is that you may have to acquire the skills “while the airplane is still in mid-flight.”  Having the courage to admit and recognize your limitations is often the most effective way to lead – trust and learn from others.

Startup: Thirty-Six Lessons from Company Founders & CEOs, Tim’s new book, is available from Amazon. It is an invaluable tool at all stages of leadership: whether you are a budding entrepreneur or a seasoned CEO. Strive to learn and growth will follow.

If you prefer, you can listen to the episode in the embedded podcast player.

In addition to the above Youtube video and embedded podcast player, you can also listen to the podcast on:

Ласкаво просимо до “Бульбашки всього”!

Попереджувальні знаки ринкової манії є скрізь. Коефіцієнт Р/Е високий і продовжує зростати. Біткойн виріс на 300% за рік. Існує потік IPO SPAC. Ціни на нерухомість стрімко зростають за межами великих міст.

Коефіцієнт S&P 500 PE

Ціни BTC за останні 12 місяців

Це, а також короткі сплески, спричинені роздрібною торгівлею, міні-бульбашки та підвищена волатильність є симптомами “бульбашки”.

На перший погляд, той факт, що ми перебуваємо в мильній бульбашці, може здатися дивним, адже мільйони людей є безробітними або неповністю зайнятими. Однак під час пандемії доходи населення зросли на понад трильйон доларів завдяки історичним рівням державного фіскального стимулювання.

Лише з березня по листопад заробітна плата скоротилася на 43 мільярди доларів. Хоча багато низькооплачуваних працівників сфери послуг втратили роботу, високооплачувані професійні робочі місця не постраждали, а деякі низькокваліфіковані робочі місця, такі як складське господарство та продуктові магазини, процвітали, що призвело до менших втрат, ніж можна було б очікувати.

Масштаб програм державної підтримки був безпрецедентним. Програми страхування від безробіття перекачали 499 мільярдів доларів в кишені американців. Стимулюючі чеки на суму 1200 доларів, які отримали більшість американських домогосподарств, додали ще 276 мільярдів доларів. Загалом, у березні-листопаді 2020 року американці мали на 1 трильйон доларів більше доходу після сплати податків, ніж у 2019 році. Як результат, у 2020 році кількість заяв про банкрутство в США досягла 35-річного мінімуму!

Крім того, дискреційні видатки різко скоротилися. Витрати на послуги впали на $575 млрд, оскільки люди не ходили у відпустку, ресторани, кінотеатри, спортивні майданчики, на концерти тощо. Хоча американці витратили трохи більше на товари тривалого користування, загальні витрати все одно впали на $535 млрд.

У поєднанні зі збільшенням особистого доходу американці заощадили додаткові 1,5 трильйона доларів!

Хоча частина цієї додаткової готівки пішла на депозити, значна її частина також пішла на інвестиції, роздуваючи ціни на активи. Це відбувається на фоні потоку ліквідності, який випустив Федеральний резерв та його зобов’язання утримувати ставки на рівні, близькому до нуля – фактично реальні ставки зараз нижчі за нуль.

Значення цін на активи має бути чистою теперішньою вартістю їх дисконтованих майбутніх грошових потоків.

Відсоткові ставки, близькі до нуля, можуть виправдати набагато вищі оцінки. Якщо ви вважаєте, що ставки залишатимуться близько 0 назавжди, то поточні оцінки насправді є обґрунтованими. Я, наприклад, не вірю, що це так, враховуючи, що більшість світових урядів страждають від погіршення фіскальних позицій через нестійке зростання дефіциту та боргу.

День розплати наближається, але це може статися не так скоро, як я передбачав у своєму річному звіті. Підозрюю, що я занадто рано закричав “вовк”. У найближчому майбутньому світ буде більше стурбований боротьбою з COVID, ніж наслідками збільшення державного боргу. Крім того, очікуване зростання як приватних, так і державних видатків має ще більше стимулювати економіку.

Норма заощаджень у США становила близько 7% протягом більшої частини останнього десятиліття. Хоча він знизився з піку в 33% у квітні, він все ще становить близько 13%. Підозрюю, що коли COVID залишиться позаду, з’явиться партія, яка покладе край усім партіям. Люди збираються подорожувати, веселитися і витрачати гроші так, ніби завтра не настане. Якщо норма заощаджень повернеться до попереднього рівня 7%, це означатиме додаткові витрати в розмірі 1,2 трлн доларів. Крім того, існує ще один пакет стимулів на суму $1,9 трлн, який, ймовірно, включає $1 400 у вигляді прямих виплат, що ще більше підливає масла у вогонь.

Іншими словами, я думаю, що нам ще треба пройти певний шлях, перш ніж ця бульбашка лопне. Під час технологічної бульбашки я писав, що було очевидно, що ми були в бульбашці за роки до того, як вона лопнула. Так само під час бульбашки на ринку нерухомості я застерігав усіх своїх друзів від купівлі нерухомості, починаючи з 2004 року. Враховуючи обставини, ми, швидше за все, перебуваємо в 1998 або 1999 році, ніж у лютому 2000 року.

Чим це все закінчиться?

Бульбашки цін на активи можуть луснути і без фінансової кризи, як це сталося під час технологічної бульбашки. Ми не можемо сказати, коли настрої інвесторів перестануть бути такими оптимістичними, як зараз, і, ймовірно, це станеться після оргії витрат, на яку я очікую, коли ми залишимо COVID позаду.

Однак проблеми назрівають, враховуючи всі державні та корпоративні борги, що залишилися після COVID. Існує кілька шляхів виходу з цієї ситуації.

1. Ми виростаємо з цього

Це не є безпрецедентним. Під час Першої та Другої світових воєн державний борг різко зріс. Однак після обох воєн спостерігалося потужне економічне зростання, зумовлене високим споживчим попитом та значними інвестиціями. Це може повторитися. Після кількох десятиліть стагнації зростання продуктивності ми можемо опинитися на порозі буму продуктивності. COVID призвів до масового впровадження цифрових платежів, телемедицини, промислової автоматизації, онлайн-освіти, електронної комерції та віддаленої роботи. Крім того, швидкість розробки мРНК-вакцин дає надію на те, що в охороні здоров’я очікується набагато більше інновацій.

2. Ми надуваємо

США також явно намагаються підвищити номінальну інфляцію, щоб утримати реальні темпи від’ємними, що допомагає уряду зменшити боргове навантаження, як це було після Другої світової війни. Реальні ставки знову стали від’ємними.

Ставка кривої дохідності 5-річних казначейських зобов’язань США

Враховуючи розмір стимулів та очікуване зростання попиту, я підозрюю, що їм вдасться підштовхнути номінальну інфляцію вище 2%, як це передбачено таргетуванням ФРС.

Зауважте, що такий результат не завжди гарантований. Японії не вдавалося створити інфляцію протягом більшої частини останніх 30 років, незважаючи на масивні державні витрати та кількісне пом’якшення. Ви також можете перегнути палицю і створити високу інфляцію, як це сталося в Зімбабве протягом останніх двох десятиліть.

Контрольована інфляція в межах 2-3% була б ідеальним результатом.

3. У нас є надлишки

Після обох світових воєн існував сильний соціальний і політичний консенсус на користь бюджетної стриманості та скорочення боргу.

Німеччина знизила відношення боргу до ВВП з 82,4% у 2010 році до 59,8% у 2019 році, маючи профіцит.

Так само і Греція була змушена мати профіцит і виправити свої марнотратні звички в рамках умов надання допомоги.

Мій погляд на те, що станеться

США більше не мають дисципліни, щоб мати профіцит платіжного балансу, але можуть продовжувати підтримувати дефіцит доти, доки долар залишається світовою резервною валютою. День розплати прийде, але, схоже, не в найближчій перспективі, тому борг США продовжуватиме зростати.

Певний час я побоювався, що наступна фінансова криза набуде форми кризи суверенного боргу у великій економіці, оскільки інвестори побоювалися, що вона більше не зможе дозволити собі такий рівень боргу, як це сталося в Греції десять років тому. На думку спадає Італія, де співвідношення боргу до ВВП має перевищити 150% у 2021 році.

Я вже не впевнений, що це найбільш вірогідний сценарій. Криза євро показала, що Європа готова піти на все заради збереження євро, і я очікую, що цей раз не буде винятком. Хоча може виникнути криза суверенного боргу, ми, ймовірно, знайдемо спосіб заплутано вийти з неї.

Як наслідок, мені цікаво, чи не прийде наступна криза не як криза віри, а як криза фіатних валют, які пишуть великими літерами. Я не бачу, що це станеться в найближчий рік або близько того. Однак настане день розплати, враховуючи постійне зростання грошової маси в поєднанні з нестійким зростанням боргів і дефіцитів майже в кожній великій країні світу.

Що робити людям, які живуть у цій бульбашці?

Невідомо, чому і коли ця бульбашка лопне, але є кілька способів бути готовими до того, що вона лопне.

По-перше, в цьому середовищі ви не повинні мати жодних облігацій. Дохідність шалено низька, і ви не отримуєте компенсації за ризик дефолту. У той же час, ви піддаєтеся ризику інфляції.

По-друге, я б різко збільшив ваші запаси готівки до 20% або більше від ваших активів. Ви нічого не заробляєте на цих грошах і втрачаєте інфляційну вартість. Крім того, вона буде знецінена в умовах кризи фіатної валюти. Однак наявність ліквідності корисна в інших типах криз, коли люди тікають у безпечне місце, коли бульбашки лопаються. Він забезпечує безпеку, гнучкість і дозволяє купувати активи дешево. У той же час, ви можете відмовитися від готівки, якщо це необхідно, якщо інфляція різко зросте.

По-третє, уникайте маржі як чуми. Хоча інфляція зменшує вартість вашого боргу (і з іпотекою все гаразд), ви не хочете бути вразливими до маржинальних вимог, коли бульбашка лусне і активи знизяться в ціні. Багато заможних людей збанкрутували таким чином під час фінансової кризи 2007-2008 років.

По-четверте, власні якісні запаси. Вони зростають у ціні в умовах інфляції і зберігають більшу вартість, коли ціни на активи падають. Іншими словами, не страждайте від FOMO і не гнатися за останніми інвестиційними віяннями (Bitcoin, Gamestop і т.д.). Це не означає, що ви повинні обов’язково продавати свої біткоїни, якщо вони у вас є. Це форма цифрового золота, яка може бути хорошим хеджуванням від інфляції, але я б не став збільшувати свою позицію за поточних цінових рівнів.

Ви не повинні намагатися скоротити бульбашку, тому що, як сказав Кейнс: “ринки можуть залишатися ірраціональними довше, ніж ви можете залишатися платоспроможними”. Кращий спосіб зіграти на бульбашці – створити активи, такі як технологічний стартап або SPAC.

Зауважте, що в моєму випадку я навіть не володію акціями. У мене є стратегія штанги, в якій використовуються лише готівка та ранні неліквідні приватні технологічні стартапи. Якщо ви маєте достатню диверсифікацію (тобто більше 100 інвестицій), щоб врахувати стартапи, які зазнають невдачі, приватні технологічні стартапи на ранніх стадіях є найкращим класом активів. Вони створюють цінність для економіки і можуть швидко зростати. Як такі, вони чудово підходять для володіння як в умовах інфляції, так і в умовах дефляції.

Зауважте, що я сильно варіюю баланс своїх активів між готівкою та стартапами. Іноді я весь у стартапах. Іноді тримаю великі запаси готівки. Зараз я створюю свої грошові резерви, одночасно інвестуючи. Мені особливо подобається арбітраж з продажу переоцінених акцій публічних технологічних компаній (або компаній, що знаходяться на стадії підготовки до IPO) та інвестування в дещо менш переоцінені технологічні стартапи на ранніх стадіях розвитку. Однак я підозрюю, що наявність великих грошових резервів стане в нагоді в якийсь момент в найближчі кілька років.

Щасти вам!

Episode 17: The State of Solar

This week Kerim Baran shares where we stand in the world of solar. He covers:

  • The history of solar
  • The impressive decline of the cost of panel over the last 40 years
  • The decline in the cost of batteries
  • Why ultimately batteries plus panels will cost less than maintaining the grid leading most electricity to be made locally in a distributed fashion even if fusion comes to pass and creates energy at 0 marginal cost
  • Why we will have a hybrid setup of grid plus local production for the foreseeable future
  • What to do if you are interested in solar

If you prefer, you can listen to the episode in the embedded podcast player.

In addition to the above Youtube video and embedded podcast player, you can also listen to the podcast on:

>